З початком оголошення карантину в Україні в навчальних закладах було запроваджено дистанційне навчання. Дистанційна освіта — досить цікава та незвичайна форма здобуття знань. Сьогодні вона поширена в багатьох країнах світу. У США 2,5 мільйони дітей навчаються вдома, і їхня кількість з кожним роком збільшується.
В Україні ця система освіти лише робить перші кроки, тому навчання під час карантину стало певним викликом для вчителів, батьків та учнів.
Педагоги гімназії спрацювали мобільно, адже для багатьох це не було чимось абсолютно новим , у процесі щоденної роботи використовувались різні освітянські платформи, або переважно прості інструменти, як-от голосові повідомлення, спілкування в Instagram, Telegram, тощо.
Дітям теж подобається апробувати «новинки», тому вони з цікавістю переключилися на новий формат навчання. А ось батьки сприйняли таку звістку обережно, дещо з острахом. А чи все вдасться, чи зможуть діти належним чином отримати знання? Та коли пройшли перші дні, вони зрозуміли, що слово ПАРТНЕРИ—це саме про них, наших чудових гімназійних батьків, які гнучко перебудували не лише свою свідомість, а й спосіб життя. Живий інтерес, підтримка, позитивний емоційний супровід, зворотній зв’язок з педагогами та, більше того, спільні навчальні заняття у форматі «учитель-учень-батьки», це далеко не всі цінності нашого партнерства. Проте, найцікавіше, на нашу думку, «прокрутити» калейдоскоп думок саме від батьків.
Батьки 2-А класу кажуть:
Романова Наталія:
-Нам з Дашою сподобалося працювати у ClassDojo, особливо можливість виготовляти вироби та записувати відео.
Головата Світлана:
-Дуже зручно працювати в ClassDojo. Бачиш, що зроблено, а що ні, видно результати роботи. Але багато завдань розраховано на безпосередню участь батьків. Вчилися по мірі можливостей. Головне, щоб усі були здорові.
Лимар Наталія:
-Нам сподобалась програма ClassDojo. Там видно і завдання, і бали за виконані роботи. Це заохочує дітей до навчання.
Донець Юлія:
-Нам сподобались тести на сайті «На урок», завдання з математики на платформі «Вчи.юа», олімпіадні завдання з української мови на сайті «Всеосвіта». ClassDojo, взагалі, цікава платформа . Спочатку, звичайно, було незрозуміло, важко, а коли розібралися, то дуже сподобалось. Варі подобається відправляти свої малюнки, якісь емоції, знімати відео. Завдання робили переважно разом, деякі завдання були важкуваті, але нічого, розбираємось.
Гонза Тетяна:
-За час дистанційного навчання зрозуміла , що здобувати знання найкраще у школі. Вчитель дає знання найкраще. Вдома ми лише закріплювали їх. Важко було підібрати слова для пояснення. Нам сподобалися тести з української мови та математики на сайті «На урок».
Цитати від батьків учнів 1-А класу стосовно дистанційного навчання:
-Доброго дня. Щодо дистанційного навчання. Нам не вистачає конкуренції та спілкування з однолітками. Сподобалось. що з’явилися уроки по телебаченню. Дитина у захваті. Сподобалось займатися на сайті «Розумники». (Орисенко Юлія)
-Доброго дня! А для нас підійшло спілкування у вайбері. Класдуйо в нас висить. Завдання бачимо, виконуємо, але відправити не можу. Живе навчання найкраще!!! (Кіян Наталія)
-Особисто я покладаюсь на Вашу компетенцію. Тепер процитую слова моєї Анни, бо її думка для нас цінна: «Все сподобалось, але навчатися в школі веселіше і запам’ятовується краще». Онлайн- уроки на Пікселі їй теж цікаві та пізнавальні.(Норенко Тетяна)
-Мій Рома з нетерпінням чекає наступного вівторка, щоб переглядати далі відеоуроки на «Пікселі». Дуже вони йому сподобалися. А письмові завдання готує старанно і з нетерпінням чекає відповіді від вчительки.(Нестеренко Олександра)
-У нас прогрес, Полінка сама навчилася відправляти свої роботи на перевірку. Сама виконує, фотографує і перекидає. Останнє відео з читання теж самостійно зробила, а потім ще прийшла допомагати нам на городі картоплю садити.(Куколь Світлана)
Котко Роман, батько двох синів з 1-Б та 6-Б класів ділиться своїми думками:
Навчання під час карантину стало певним викликом! Я, як батьком двох школярів, скажу відверто, що це було нелегко. Бо перш ніж, допомогти дітям з вивченням навчального матеріалу, я маю перелистати безліч інформації, щоб пригадати той чи інший матеріал. Часу іде багато. Але, з іншого боку, це – час проведений із моїми дітьми. За цей період ми зблизилися ще більше і я, з свого боку, дізнався багато чого нового та корисного, вивчаючи з ними уроки. Наразі я спостерігаю таку тенденцію звикання. Діти вже звикли до такого формату навчання. Проте вони мріють зараз не про канікули, а про зустріч з друзями та однокласниками, сумують за живим, а не онлайн спілкуванням.
Велике дякую хочу сказати дирекції за організацію дистанційного навчання, вчителям, які постійно на зв’язку з нами, готуються сумлінно до уроків на онлайн платформах, пропонують діткам чітко вибудовані завдання адекватного обсягу і в той час ще встигають перевірити і підбадьорити і нас, і дітей усміхненим смайликом (для першачка) чи реальною оцінкою (для шестикласника).
Тож, це досвід показав нам, батькам, що живе спілкування учителя і учня не може замінити ніяка платформа чи інтернет застосунок. Як ніколи, сьогодні, ми відчули, що школа – це віджиток старого, це – нове, сучасне та нічим незамінне середовище для навчання та виховання.
Відгук про дистанційне навчання батьків учнів 4- Б класу
Васіна Євгенія: Не секрет, що нове завжди сприймається з напругою. І мені здається, що до процесу дистанційного навчання на початку не стільки були неготові діти, як батьки. Адже велике навантаження лягає саме на їхні плечі. Моя донька Васіна Євгенія закінчує 4 клас і ще не в тому віці, коли здатна робити все добровільно і самостійно. Тому дистанційне навчання змусило всю нашу родину за короткий час самоорганізуватися та допомогти дитині налагодити навчання. Головне, щоб був режим, розпорядок дня і підтримка рідної школи. Тоді і проблем з дистанційним навчанням не буде.
Я вважаю, що в таких непростих умовах як карантин, усі учасники освітнього процесу повинні об’єднатися, допомагати та підтримувати один одного . І це яскраво нам демонструє наша гімназія. На сайті закладу завжди завчасно розміщена інформація про навчання, де висвітлюються завдання від вчителя на кожний тиждень. Класний керівник Верещака Алла Василівна завжди з нами на зв’язку. Щоб діти стали більш самостійними і відповідальними, вона створила не лише для батьків, а й окремо для дітей групу у Viber, де надсилає кожного тижня завдання, організовує онлайн-спілкування з учнями, надає посилання до відео-уроків по темі, що вивчається та контролює навчальний процес. Діти не бояться оцінювання, а з цікавістю вмикають комп’ютер і проходять онлайн тести з платформи «На Урок», які показують результат їхньої роботи за тиждень. Тести не важкі і досить цікаві, а ще дитина відразу бачать кількість зароблених балів.
Дуже подобається нашій донечці, як вчитель англійської мови Лук’ященко Людмила Миколаївна використовує популярний сервіс для проведення конференцій з класом Zoom. Дітям цікаво спробувати щось нове, почути голос вчителя на відстані, переглянути ті відео-уроки та озвучені презентації, що надсилає вчитель, якісно виконати і надіслати на електронну пошту вчителю свої роботи . А потім з нетерпінням чекати його аналізу зі смайликами, цікавими порадами та побажаннями. А для цього щоденно необхідний зворотній зв’язок, який ми і маємо.
Дистанційне навчання, на мою думку, має як свої плюси, так і мінуси. Із плюсів – діти стають більш організованими і самостійними, вчаться правильно розподіляти свій час, а мінуси – це, звичайно, брак спілкування з однолітками та вчителями.
За цей короткий проміжок часу наша родина зрозуміла, що все хоч і не просто, але посильно. Головне – мати всім бажання. Зараз, думаю батьки мене підтримають, всі зрозуміли і оцінили — як добре, що є вчителі, котрі навчають наших дітей. Люди, які працюють в освіті – не випадкові люди, вони дійсно альтруїсти, які люблять дітей і свою роботу. Вдячні учителям за організацію, адже вони докладають всіх зусиль, щоб процес навчання наших дітей був якомога комфортнішим.
Носенко Назар: Вже не вперше ми стикаємося з дистанційним навчанням, але такого тривалого ще не було. Мабуть, скільки учнів, стільки й різних думок про навчання вдома. Перше, що потрібно було зрозуміти, що карантин – не канікули. І навчання продовжується. Складнощі не виникали, адже учитель тримала зв’язок з дітками і батьками. Нові теми діти вивчали за допомогою відео – уроків, конференцій, а контроль знань здійснювався за допомогою тестів « На урок». Удосконалювали свої знання роботою в зошитах. Мій син, Носенко Назар, про навчання вдома говорить: « Не важко вчитися вдома, бо я можу виспатися і виконувати завдання в такому порядку, як мені подобається. Головне працювати щодня. Але я сумую за своїми друзями, бо ми спілкуємося лише онлайн, а так хочеться вже всіх обійняти і разом працювати та розважатись»
Озірський Костянтин: Дистанційне навчання – це чудовий варіант, коли немає можливості відвідувати школу. Але найбільше мене тішило те, що таке навчання подобається моєму синові. Ми разом склали режим дня таким чином, щоб він був максимально наближеним до шкільного. Тобто Костя снідав і сідав за уроки: це були і відео-уроки, і конференції, і цікаві тести, і завдання вчителя. А після в сина залишалося багато часу для заняття спортом і своїми справами. Мені все сподобалось. Мій син про навчання вдома говорить: «Це було щось нове, але мені сподобалось. Адже тепер я можу одночасно займатись навчанням і спортом. Також було цікаво побачитись з друзями в Zoom – конференції. Але все ж хочеться живого спілкування.»
Відгук про дистанційне навчання родини Гаркавої Софії: Думаємо, що багато хто пам’ятає слова головного героя з дитячого фільму « Пригоди Єлектроніка» : « До чего дошел прогресс, до невиданных чудесс…»Колись цей фільм був цілковитою фантастикою. Але саме завдяки науковому прогресу школярі, залишаючись дома на карантині, можуть повноцінно продовжувати навчання. Велика вдячність вчителям гімназії за їх винахідливість і творчий підхід у переформатуванні звичного шкільного процесу навчання у дистанційну форму. Програмовий матеріал вчителі викладають цікаво, діти активно дискутують та відповідають на питання. Одне чого не вистачає – шкільної гомінкої атмосфери.
Заняття улюбленими бальними танцями Софійка не припиняє через карантин. Вона разом із тренером займаються по скайпу. Звісно, це не те саме, що на паркеті у танцзалі, але спортсменам не варто втрачати форму і навички.
Усі ми маємо надію, що карантин скінчиться, і шкільні коридори знову наповняться звичним дитячим галасом. Будьте здорові!!!
Мірошник Володимир, батько активного учня Юрія Мірошника із 7-В ділиться своїми враженнями:
Карантин болюче вдарив по всіх: дружина працює вдома, син навчається дистанційно, онучок теж знаходить собі втіху. Дякуючи Богу, підприємство, на якому я працюю, не втратило можливості функціонувати. Та, обговорюючи за вечерею події дня, чую висловлювання своїх про те, що,як ніколи, хочеться на роботу та до школи. Одному Ванюшці карантин до вподоби – не треба ходити до дитячого садочка. Юра у нас хлопчик комунікативний, дуже відповідальний. Тому, інколи доводиться бачити і пізно ввечері його за переглядом відео уроків та виконанням домашніх завдань. Дружина до пізнього вечора приймає домашні завдання, перевіряє їх і створює нові. Найболючішим стало те, що вони втратили можливість спілкуватися з друзями, з колегами, а це створило певний дисбаланс у настрої, у поведінці, у емоціях. Мені хочеться тиші після гамірного робочого дня, а їм, навпаки, хочеться спілкування. Зверталися і по допомогу до шкільного психолога. Юра з нетерпінням чекає закінчення карантину, бо дуже хвилюється, що щось не зрозуміє, не довчить і це вплине на його успішність. Всі ми з нетерпінням чекаємо його завершення і віримо, що колись він завершиться, і ми знову матимемо можливість спілкуватися, гуляти, навчатися і працювати. Всім здоров’я!!!
А іноді всі думки лягають рядками вірша. Найкращі вітання усім від нашої мами та вчительки Оксани Стець:
На всій планеті сталася біда.
Й до нас прокладена дорога.
Страшна хвороба косить, мов чума,
Вона прийшла й до нашого порога.
Завмерло місто, тиша навкруги.
Закриті більшість магазинів.
Закриті школи, не біжать сюди
Веселі учні, опустились штори…
Освіта, мов на паузі стоїть,
Та тільки всім це лиш здається.
Робота в кожного кипить.
Комп*ютер від завдань аж рветься.
Усі затягнуті у водоворот:
Батьки, бабусі, учні і учитель.
На дистанційне навчання в нас поворот.
Закрили, але треба вчитись.
-Є труднощі? -Звичайно є!
Там інтернет слабкий, а тут комп’ютер.
І кожен вчитель швидко опановує нове.
І світяться знання, немов салюти.
Учитель звик вже до нових реформ:
Перелаштовуватись і весь вік навчатись.
Ми будемо нести нове,
Але хворобам не скорятись.
Важлива місія у нас
В країну знань шлях прокладати,
Бо ради цього у важкий цей час
Ми просимо боротись, не здаватись.!!!
Переконані, які б несподіванки не готувало нам життя, завжди є вихід із ситуації. І саме гімназійне партнерство: учителі, діти, батьки – яскравий приклад у вмінні долати труднощі та знаходити оптимальне рішення і нові можливості.
