Реакції:
Почуття провини: Школярі можуть турбуватися про те, що вони якимось чином винні в тому, що трапилося, або що вони могли змінити все. Вони можуть посоромитись висловити свою тривогу іншим.
Як реагувати:
* Давайте дитині можливість розповісти вам про те, що її непокоїть .
* Заспокоїте дитину і запевніть у тому, що вона невинна у тому, що сталося
Приклади того, що казати і що робити:
* Відведіть дитину вбік, поясніть їй – «Після такого лиха багато дітей, та й їхніх батьків, увесь час думають: «Може, я щось мав зробити по-іншому?» Це не означає, що вони у чомусь винні».
* «Пам’ятаєш, пожежник казав, що не міг урятувати Марину, і ти в цьому не винна».
Реакції:
Страх повторення і реакція на все, що нагадує подію.
Як реагувати:
* Допоможіть дитині зрозуміти, що саме нагадує їй про те, що сталося (люди, місця, звуки, запахи, почуття, час доби) і поясніть різницю між тим, що сталося, і тим, що нагадує про подію згодом .
* Стільки разів, скільки потрібно повторюйте дитині, що їй нічого не загрожує.
* Захистить дитину від телевізійних новин про подію, оскільки це може спричинити страх повторення лиха.
Приклади того, що казати і що робити:
* Коли дитина зрозуміє, що саме нагадує їй про те, що трапилося, скажіть – «Постарайся сказати собі: «Мені сумно, тому що дощ нагадав мені про ураган, але зараз урагану немає, і мені нічого не загрожує».
* «Думаю, нам зараз треба відпочити від телевізора».
Реакції:
Зміна у поведінці: невластива дитині агресія або невгамовна поведінка.
Як реагувати:
* Заохочуйте дитину грати та займатися спортом, щоб вона знайшла вихід своїм почуттям та занепокоєнню.
Приклади того, що казати і що робити:
* «Знаю, ти не хотіла грюкати дверима. Тяжко, коли так злишся».
* «Може прогуляємось? Іноді, коли тебе переповнюють сильні емоції, корисно трохи порухатися».
Реакції:
Соматичні скарги: безпричинний головний біль, біль у животі, у м’язах.
Як реагувати:
* З’ясуйте, чи наявна медична причина. Якщо її немає, заспокоїте дитину, запевніть її, що це нормально.
* Поводьтеся з дитиною як завжди; якщо ви приділятимете таким безпричинним скаргам занадто багато уваги, їх стане більше.
Приклади того, що казати і що робити:
* Переконайтеся, що дитина всипається, нормально їсть, п’є багато води і має достатньо фізичного навантаження.
* «Може, сядеш тут? А як стане краще, скажи, і в карти пограємо».
Поради батькам щодо надання допомоги дітям шкільного віку, які пережили лихо чи катастрофу
Реакції:
Занепокоєння про власну безпеку та безпеку інших.
Як реагувати:
* Допоможіть дитині поділитися з вами тим, що її турбує, та надайте їй реальну інформацію.
Приклади того, що казати і що робити:
* Створіть «тривожний ящик», куди дитина може кидати листки паперу, на яких пише, що її турбує. У певний час розбирайте коробку та розбирайте проблеми і давайте відповіді на питання, що турбують дитину.
Реакції:
Проблеми зі сном: дитині сниться страхіття. Вона боїться спати одна і просить дозволити спати з батьками.
Як реагувати:
* Нехай дитина розповість вам про свої страхіття. Поясніть, що погані сни це нормально, і що це пройде. Не змушуйте дитину надто докладно переказувати поганий сон .
* Тимчасово можна спати разом. Разом із дитиною заплануйте, коли вона знову спатиме у своєму ліжку.
Приклади того, що казати і що робити:
* «Це був просто страшний сон. Давай подумаємо, про щось приємне, що тобі може наснитися, і я гладитиму тебе по спинці поки ти не заснеш».
* «Mожеш сьогодні і завтра спати у нас у спальні. Потім я можу довше сидіти з тобою у твоїм ліжечку, доки ти заснеш. Якщо тобі знову буде страшно, то потім про це поговоримо».
Поради батькам щодо надання допомоги дітям шкільного віку, які пережили лихо чи катастрофу
Реакції: Нерозуміння того, що сталося.
Як реагувати:
* На кожне запитання дитини давайте зрозумілі пояснення щодо того, що сталося. Уникайте лякаючих подробиць. Поясніть наявну у дитини або неясну інформацію про те, чи зберігається ще небезпека.
* Нагадайте дитині, що фахівці вже надають дoпомогу сім’ям, і що при необхідності ваша сім’я зможе отримати додаткову допомогу.
* Розкажіть дитині, що може статися у майбутньому.
Приклади того, що казати і що робити:
* Знаю, інші діти кажуть, що будуть ще урагани, але зараз ми у безпечному місці, де урагани нам нестрашні».
* Відповідайте на всі питання, які можуть виникати у дитини (не дратуючись при цьому). І запевняйте дитину, що вашій родині нічого не загрожує.
* Розкажіть дитині, що відбувається, особливо про те, що стосується школи, і де ви будете жити.