Панічна атака може статися будь-якої миті, навіть під час сну.

Люди, які переживають панічну атаку, можуть думати, що у них серцевий напад, що вони вмирають або божеволіють. Почуття страху і жаху може бути не пов’язане з тим, що відбувається навколо.

Ознаки:

– збільшена частота серцевих скорочень;

– почуття слабкості, переднепритомний стан чи запаморочення;

– посилене потовиділення, озноб або жар;

– почуття небезпеки, жаху, страх смерті;

– утруднене дихання та біль у грудях;

– відчуття повної втрати контролю;

– стан дереалізації (нереальність того, що відбувається) та деперсоналізації (втрата почуття власного «Я»).

Обов’язково пам’ятайте!!!

 Коли почалася панічна атака, у жодному випадку не намагайтеся контролювати прояви тривоги, оскільки це лише посилить її.

Дані прийоми є ефективними для запобігання нападам паніки:

– Навчіться методів релаксації та дихальних вправ, які допоможуть вам впоратися із нападами. Якщо ви вмієте контролювати своє дихання, це може зробити напад паніки менш лячним.

– Глибоке дихання може зменшити симптоми паніки під час нападу.

Як правильно дихати:

Зосередьтеся на глибоких вдихах і видихах через рот, відчуваючи, як повітря повільно наповнює ваші груди і живіт, а потім знову повільно виходить із них. Вдихайте, рахуючи до чотирьох, затримайтеся на секунду, а потім видихайте, рахуючи до чотирьох.

– Закрийте очі. Деякі панічні атаки виникають через надмірну кількість подразників. Якщо ви перебуваєте в швидко мінливому середовищі з великою кількістю стимулів, це може посилити вашу панічну атаку.

Щоб зменшити подразнення, закрийте очі під час панічної атаки. Це допоможе виключити будь-які додаткові подразники та зосередитись на диханні.

– Впоратися з тривожними думками допоможе здатність спостерігати та усвідомлювати свої думки ніби «збоку». Таким чином, дистанціюючись, легко розуміти, що думки можуть бути помилковими.

– Регулярний повноцінний сон дозволяє почуватися стабільніше протягом дня.

– Якщо у вашому оточенні є поруч людина, яка страждає на панічні атаки, виявіть до неї терпіння. Ніколи не лайте і не звинувачуйте. Зберігайте спокій і допоможіть їй отримати допомогу, якої вона потребує.