Свято Повноліття давно стало гарною традицією в гімназії. Посвята в повноправні громадяни України – це хвилюючий день у житті кожної молодої людини, адже отримання паспорта – своєрідна сходинка у доросле життя.

На святі були присутні батьки, вчителі, почесні гості. На чолі з класним керівником Людмилою ЛУК’ЯЩЕНКО на сцені з’явились наші старшокласники. З вітальним словом до новоспечених громадян звернулися заступник міського голови з гуманітарних питань Світлана СУДДЯ, начальник міського відділу освіти Ольга СТРОКАНЬ та директор гімназії Любов ДЕНИСЮК. Вони й виконали почесну місію вручення головного документа.

На святково прибраній сцені учні 11 класу урочисто пообіцяли шанувати свою Батьківщину, цінувати звання “громадянин України”. Захоплено дивились на старшокласників учні молодших класів Марченко Дарія та Рєзнік Денис, адже перед ними були не просто одинадцятикласники, а їхні старші братики і сестрички. Тож у їхньому привітанні було багато щирості, любові і гордості.

Найрідніша людина – мама. Саме з материнських рук учні прийняли неоціненний дар – символ праці й життя, любові і добра, сердечності й гостинності – український коровай. Горді за своїх дітей, батьки бажали їм сили й наснаги, щасливого майбутнього, рушникової життєвої дороги, щедрої на добро і любов.

Любов до рідної землі неможлива без любові до найрідніших людей. У їхню адресу прозвучали слова подяки за земні скарби – пісні про рушник, рідну українську мову, молитва за Україну. Хвилююче звучали слова Обітниці Всевишньому Богу, мамі і тату, вчителю і великій родині, неньці-Україні й усім людям. З напутнім словом до старшокласників та до всіх присутніх в залі звернувся Настоятель Свято-Успенського Собору отець Ярослав.

На кінець вечора, учні запалили свічки. Це маленький вогник, який допоможе зберегти в їхніх серцях вогонь добра і любові до людей, до Батьківщини, вогонь милосердя і взаєморозуміння, вогонь щедрості людського серця. Батьки ж піднятими рушниками проводжали шістнадцятирічних громадян Української держави у доросле життя.