28 квітня гімназисти виконували Гімн України, поклавши руки на серця, сповнені вдячності героям, які захищають нашу землю від ворогів. Один з таких героїв, учасник АТО з 2014 року, воїн спочатку добровольчого батальйону «Кривбас», а згодом – Збройних сил України Ігор Зінюк.

Учні побачили справжнього патріота України, який пережив два оточення, одне з яких – сумнозвісний Дебальцевський котел.

Ігор жартує, що пережив цю війну, котли та втрати побратимів завдяки почуттю гумору, адже народився він 1 квітня.

Учні гімназії отримали від мужнього воїна солдатську каску, яка врятувала життя Ігореві під час виходу з котла, коли полями та лісосмугами під обстрілами пробирався до своїх. А ще – прапор за надписом « Іду на ви». У шкільному музеї залишаться ще й шеврони, які були пришиті на військовому вбранні солдата, немов печальний літопис його поневірянь: «Дебальцевський плацдарм БЕЗСМЕРТНІ», «Кривбас», «Рота БДРГ 3 легіон». За кожним шевроном – героїчні будні, перемоги і поразки, спалахи неймовірного патріотизму і гіркі розчарування в людях, лідерах держави, за яку проливали кров сини України.

Хоч Ігор Віталійович не був надто багатослівним, але діти залишилися під глибоким враженням від знайомства з НИМ. На прощання малеча подарувала солодощі та букет квітів, розшифрувавши кольорову його палітру: червоний колір троянд- згадка про кров побратимів як високу ціну за волю та незалежність. Білий – нове життя, новий початок життя Ігоря, його родини та Україні. Зелений – символ зростання віри, любові, здоров’я, достатку.

Фото Ігоря, зроблене військовим фотокореспондентом напередодні Дебальцевського котла, залишиться на стенді «Героям слава!», а пам’ять про воїна – у дитячих серцях. Для майбутнього України. Славного майбутнього.