За модельно-навчальною програмою для учнів 1-х класів пілотного проекту цього тижня було передбачено ознайомити дітей з театром як видом мистецтва, атрибутами та різного характеру текстами(казками, сценарієм). І хоча наші дітлахи поки що не мають  у рідному містечку такого дива, як театр, проте часто долучаються до цього виду мистецтва, подорожуючи з батьками, зокрема побувавши на гостинах у казки в ляльковому театрі.

Чому люди ходять до театру? Навіщо нам театр, хто найголовніший у ньому?- такі  питання стали ключовими  протягом навчальних занять 10 тижня. Школярі будували діалог, добирали відповідну до ситуації спілкування лексику й несловесні засоби(жести,міміку), працювали в мікрогрупах, складаючи міні-проект «Плануємо похід до  театру». Цікавою формою роботи стало створення «стіни слів»: на кольоровому мольберті фіксувалися нові слова, візуалізовані відповідним малюнком, світлиною, піктограмою. Дітлахи розпізнавали зображене та підписували словами: «сцена, актор, глядач, афіша, зал, маска». На кінець тижня стіна слів з теми «Театр» доповнилася новими: «репертуар, сценарій, режисер, костюмер, гример, прожектор, тінь, світло». Та цього виявилося замало для повноти емоцій від нової театральної тематики. Інтрига наростала, творча уява Олени Уварової (учитель 1-А) та Олени Пасенко (1-В) блискавично спрацювала на реалізацію практичного застосування набутих знань. А чому б не спробувати створити свій театр у класі? Скажімо, театр тіней!!! Такий задум Олена Уварова реалізувала у кілька етапів. Спочатку це було «Закулісся»  під назвою «Створюємо реквізити». Школярики разом з учителькою вирізали силуети казки «Рукавичка», а що не зовсім гаразд вдавалося, то тут на допомогу прийшли батьки. Дідусь Анатолій Литвиненко залюбки зголосився  змайструвати тіньовий театр за допомогою лампи та простирадла. Наступним був кастинг(розподіл ролей). До речі, учні самі обирали своїх однокласників на участь у головних ролях. Школярики намагалися емоційно відтворити звуки, звички, голос того  чи іншого  звіра. Кожен спробував  побувати у  ролі актора. Весело було , гамірно та цікаво. Але ж правила поведінки в театрі « змусили» емоційних дітлахів вгамуватись і переглянути витвір мистецтва, створений спільними зусиллями. Героїв казки «Рукавичка» у постановці учнів 1-А представляли:

Автор:            Постригань Маргарита

Дід:                  Кестеля Вадим

Собачка:         Шунько Олександр

Мишка:           Дмитренко Анна

Жабка:             Кроха Євгенія

Зайчик:            Веремієнко Матвій

Лисичка:          Литвиненко Валерія

Вовк:                 Іващенко Максим

Ведмідь:           Веремієнко Анна

Кабан:               Гайдай Олександра

Школярики з 1-В креативно реалізували театральний проект. Спочатку дітлахи працювали в парах, малювали один одному цікаву тваринку на долоньці. Проте бажання артистично перевтілитися у персонажів казки було таким нестримним, що учитель Олена Пасенко запросила на урок «творця» настрою та нових емоцій, вчителя образотворчого мистецтва Світлану Йову. Вона залюбки виконувала забаганки дітей, додавши чарівним пензликом кілька штрихів навіть на рум’яні щічки та задерикуваті носики. Тож у класі стало чути Жабку-Скрекотушку, Мишку-Шкряботушку. Навіть Вовчик-Братик та Кабан-Іклан мали усміхнені личка та дарували позитивні емоції. А ось красунь-лисичок «прибігло» із лісу, мабуть, найбільше. Шквал емоцій, жива енергія вирували у класі ще довго. І не проблема, що сліди тваринок залишились на  шкірі навіть після того, як їх спробували  змивати  милом. Адже можна цю гру буде показати вдома батькам чи  сестричкам-братикам.

Цього ж дня школярики 1-В презентували свої вироби- маски. Театральну атрибутику учні виготовляли разом зі своєю учителькою. Це стало доповненням до унаочнення, виготовленого власноруч. Головне, чудовий настрій, позитивні емоції, командний дух, збагачення активного мовлення новими словами та, безперечно,  мотивація творити театр у своїй школі, стати його акторами та збирати вдячних глядачів.

 Як попрацювали наші першокласники—обов’язково перегляньте!!!   😉 

 

https://youtu.be/wTBiTmAd_LI