Мене звати Дружок, а мого друга – Олег. Він першокласник. Раніше у нас було більше часу для спілкування, та відколи він став гімназистом, мені все частіше доводиться сумувати. Але я не журюся, адже Олег почувається там, у гімназії, дуже добре: притюпцем поспішає туди вранці, а повертається завжди щасливим. Сьогодні я вирішив його провести аж до школи, адже після нічного дощу випав сніг і стало так слизько….Бувай, друже, але я тебе дочекаюся і проведу додому…