Нехай ніхто не половинить, твоїх

земель не розтина,

  Бо ти єдина, Україно, бо ти для всіх у нас одна.

  Одна від Заходу й до Сходу,   володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу, бо не поділиться народ!

         Діти — джерело енергії кожного народу, однак разом із тим найвразливіший прошарок суспільства. Малюки гостро відчувають усе, в тому числі й війну. Свої щирі переживання вони часто переносять на папір, зображаючи надію на мирні часи, нашу перемогу, воїнів-героїв і тепло українських сердець. Шкільна бібліотека гімназії ім.С.Д.Скляренка створила проєкт «Мамо, я бачу війну…», який зібрав ще кілька невеликих віршів про війну, небагато  дитячих малюнків та об’єднав їх у колаж, … але через мистецтво діти висловлюють свої емоції, а інколи це    навіть і  «ліки» для їхньої душі. У воєнний час особливо важливо дати їм виплеснути все, що у них у серці… адже той біль, який вони зазнають зараз, залишиться назавжди.

Але вони продовжують творити, мріяти про мир. Діти відчувають щирі, непідробні емоції та переносять їх на папір. А справа дорослих — донести їхні меседжі! Ми повинні  знати, які мужні й сильні духом діти України!

Першою учасницею проєкту стала учениця 5-Б класу Гоцюк Анна, яка у своїх творах передала свої почуття від побаченого, почутого… Це ще дитячі емоції, але скільки в них болю, тривоги, неспокою…, але віршам притаманна і віра, і любов. Віра у свій народ, любов до рідної землі, до Батьківщини…

А учні Жигир Софія, Семеренко Олексій, Лазоренко Тая, Єрмолаєва Наташа у своїх малюнках показали, що Україна – це сильна держава, і  ніколи ніхто не поділить наш народ!