На вулиці світить яскраве сонце, співають пташки, сонце пестить нас своїм золотим промінням. Час летить невблаганно і змінює все, що нас оточує. Швидко минають літа…

Як одна прекрасна мить, пролетіли  роки навчання в початкових кла­сах. Чотири роки минуло з того часу, як маленькі діточки вперше несміливо переступили шкільний поріг. За ці роки ми добре пізнали один одного. Разом переживали і біль, і радість. Чотири роки учні нашого класу дружно піднімалися першими східцями Країни Знань. Вчилися читати, писати, рахувати, дружити.

18 травня, настав той день, коли нам, учням 4-Б класу, доводиться прощатися з початковою школою. Сьогодні всі  називають вас такими вагомими словом «випускник початкової школи».Не можна сказати, що закінчується дитинство наших дітей. Однак нинішній день проводить невидиму межу між дитинством та юністю.

Жаль розлучатися з вами.  Спасибі вам, дорогі діти, за підтримку. Кожен із вас залишиться у моєму серці назавжди.

Нехай буде безхмарним ваше життя, навчання легким, доля щасливою.

І вам, шановні батьки, я хочу висловити подяку за допомогу, за підтримку.