Шевченкове слово – як вогонь: воно може зігріти, а може спалити. Як вітер: може лагідно прошепотіти, а може зірвати бурю. Його рядки – це код нації, який варто не просто читати, а відчувати. І наші учениці не просто відчули – вони стали частиною цього великого діалогу крізь часи.

🥉 Анастасія Щепетна, 8-А клас – бронзова призерка! У її творі – справжня феєрія кольорів. Що ви бачите, коли заплющуєте очі? А коли розплющуєте? Анастасія змусила задуматися над тим, як Тарас Шевченко малював словом: чорною фарбою болю та несправедливості, червоною – пристрасті, боротьби, життя. У її рядках – глибина, що не властива вікові, але властива серцю, яке відчуває слово не як текст, а як подих вітру, як відблиск світанку, як тремтіння душі.

🏅 Веляда Даша, 11-Б клас – почесна учасниця! Бути одинадцятикласницею – це балансування між «треба» і «хочу», між планами на майбутнє і спробами зловити миті теперішнього. І серед цього шаленого темпу Даша знайшла місце для Кобзаря. Її тема – це виклик: як зробити так, щоб Шевченка читали завжди? Вона впевнена: його творчість – не ритуал, не шкільна програма, а щось, що може бути тут і зараз, у буденному, у розмовах, у думках. Це не про обов’язок – це про потребу. І її слова відгукуються.

🌿 Але жодне зерно не проросте без тих, хто вміє доглядати ґрунт.

✨ Дякуємо нашим педагогам – Віті Щепетній та Вікторії Сіньовій – за те, що вони не просто навчають, а ведуть. Ведуть, як провідні зорі, як дороговкази, як містки між учора й завтра. Дякуємо за віру, за підтримку, за те, що запалюєте серця, які потім горять не лише для себе, а й для інших.

📖 Шевченко – це не минуле. Він – у нашому сьогоденні. У кожному слові, яке змушує думати. У кожному рядку, що змушує відчувати. У кожному голосі, який не боїться лунати.

#МіжнароднийМовноЛітературнийКонкурс #ТарасШевченко #СилаСлова #ГімназійніПереможці #ТворимоМайбутнє