Сьогодні з гімназії було передано черговий вантаж на Авдіївку. З-поміж усього, чим поділилися діти зі своїми однолітками та бійцями, у вічі одразу потрапив справжній скарб – дитячий лист солдату ЗСУ.
Написаний друкованими літерами першокласником чи молодшим братиком когось із гімназистів, він вражає своєю дитинною глибиною сприйняття ситуації, цієї підлої війни і життя загалом. Надпис «Побіди, солдат. Ми- солдати» – звучить не просто закликом до перемоги: дитина асоціює себе з армією, яка захищає свою землю. А малюнок доповнює цю асоціацію, оскільки попереду справжній солдат з автоматом, а позаду – беззбройний. Що дивно, вони обидва усміхнені, впевнені у своїй правді, любові і перемозі. Зліва, у нижньому правому кутку, – зовсім маленький, ворожий солдат. І надпис – «поганець».
Звідки сучасна дитина почерпнула це влучне, містке, майже епічне слово? За тлумачним словником, з’ясовуємо його значення:
1.Той, хто викликає огиду, відразу (виглядом, поведінкою, вчинками)
- Загарбник, кривдник, поневолювач.
3.Уживається як лайливе слово.
- Те ж саме, що поганин.
Кожен, хто переглядав цей лист-малюнок, поспіхом написаний і неохайно, але щиро вирваний з альбому, замислювався над тим, що той народ, солдати якого уміють посміхатися і називати ворога такими незлобними іменами (без ненависті, з легким докором, досадою) нездоланний. І не дивно, навіть Гімн України містить суто українське ставлення до ворогів: ми називаємо їх пестливими словами «згинуть наші воріженьки».
Хто зна, якому солдату потрапить до рук це послання. Упевнені: воно стане підбадьоренням для багатьох.
