Дбати  про трударів, любити землю і творити на ній добро – це найвища земна місія справжнього патріота. А девіз нашого земляка Семена  Дмитровича Скляренка –  сприяти розвитку і процвітанню  рідного краю, здійснити захоплюючу подорож у давньоминулі часи, коли наші предки не шкодуючи життя заради Вітчизни утверджували її у віках. 26 вересня гімназійна родина святкувала 117 річницю з дня народження талановитого  письменника, автора славнозвісних романів «Святослав» та «Володимир».

Учні 6 – А класу з великою відповідальністю поставились до підготовки та проведення інформаційної години  для 6 – 8 класів «Семен Дмитрович Скляренко. Людина. Постать. Легенда.»  Шестикласники розповіли про творчий шлях С.Д.Скляренка, адже розпочався він  у Золотоноші. Від 1910 до 1918 року він навчався в Золотоніській земській  класичній гімназії. Жив на вулиці Вокзальній №16 у своєї бабусі Явдохи Миколаївни Стоян.

Золотоноша відіграла визначну роль у формуванні Скляренка як письменника.  Це видно, зокрема, з його листа до учнів міської середньої школи № 4 від 10 вересня 1961 року: “З великим хвилюванням і радістю одержав я ваше поздоровлення з днем мого 60-річчя. Від усієї душі дякую за теплі слова й побажання. Дуже хотів би побувати в Золотоноші, пройти її вулицями, побувати в міському будинку,  парку, де так любив спочивати, посидіти на парті в класі, де колись навчався. Але зараз хворію, побуваю пізніше. Про те я в думках  своїх часто згадую все це – всю Золотоношу, бо там вчився,  і, якщо  пізніше зробив користь рідному народу, то завдячую своїм вчителям, друзям квітучого краю..

7 березня 1962 року письменника не стало, але його творча спадщина міцно увійшла в наше життя. Дружина письменника підтримувала переписку зі школою. Вона надіслала  фотографії Семена Скляренка в останні роки життя.  На сьогоднішній день  у гімназії та в експозиції краєзнавчого музею є підбірка творів Семена Дмитровича кінця 50 -60 років.

Пройде багато часу, але  вдячні гімназисти та земляки будуть продовжувати вшановувати  пам`ять   великого письменника.