
#6В #ПолітТриває #НашГордість #ГрекоРимськаБоротьба #ЧемпіонатУкраїни #МаленькіПеремоги #ВеликаМрія #УкраїнаПереможе
«Коли мрія виходить на килим…»
Цими вихідними наш гімназист, учень 6-В класу, Зуб Всеволод, уперше в житті вийшов на килим Чемпіонату України з греко-римської боротьби.
І знаєте… Для мене, як класного керівника, це не просто участь у змаганнях.
Це – хвилювання, це молитва, це «кулачки», це гордість за нашого хлопчика
За кількома хвилинами боротьби – сім років наполегливої праці. Сім років тренувань, режиму, правильного харчування, дисципліни, сили волі й щоденного «ще раз спробую». За цим – велика підтримка родини, віра однокласників і, звичайно, мудрий наставник – Шамян Рубен Валерійович, людина, якій наш юний спортсмен завдячує своїми успіхами, результатами та вірою у власні сили.
На Чемпіонаті Всеволод представляв Черкащину і був єдиним спортсменом нашої області у ваговій категорії до 35 кг.
Хвилювався? Звичайно, хвилювався… Численні перемоги в місті, в області додавали впевненості, але це був його перший Чемпіонат України! Тож, коли виходив на килим, думав просто: «Треба перемагати. Заради результату». І він перемагав: себе, свій страх, хвилювання, втому. Боровся до кінця. У підсумку наш хлопчик увійшов до п’ятірки найкращих спортсменів України у своїй категорії! Круто!!! До медалі цього разу не вистачило зовсім трішки. Але, повірте, це зовсім не про «не вистачило».
Це про «вже можу!» Про перший великий старт. Про величезний досвід. Про характер.
І знаєте, що особливо зворушує? Його талант, наполегливість, силу помітили люди, які справді розуміються на боротьбі. Вони побачили в цьому ще зовсім юному спортсменові великий потенціал і вже невдовзі йому запропонували місце у спортивному навчальному закладі. А це означає лише одне: його шлях тільки починається.
А ще була особлива мить – на змагання приїхав тато із тренером! Для юного спортсмена це стало справжнім сюрпризом і великою підтримкою. Бо іноді один рідний погляд із трибун додає сил більше, ніж сотні слів, це сила, яку неможливо виміряти медалями.
І коли я запитала його, чого він хоче далі, відповідь була дуже проста: «Буду продовжувати. Досягати мрії. Рухатися вперед». Саме так і народжуються великі перемоги – не з одного тріумфального дня, а з тисячі маленьких кроків.
І я дуже хочу, щоб ти, наш Сєва, завжди пам’ятав: кожен твій вихід на килим – це маленька перемога. А кожна твоя маленька перемога – частинка нашої великої спільної мрії. Бо ти боровся не лише за себе. Ти хотів присвятити свою перемогу Перемозі України. І нехай одного дня ти піднімеш над головою свою велику медаль, а ми будемо дивитися на тебе й думати: «А ми ж знали! Ми вірили в нього ще тоді, у 6-В…». Пишаємося тобою, наш спортсмене! Пишаємося твоїм характером, твоєю працею і твоєю мрією. Хай ця перша, ще зовсім маленька перемога стане частинкою великого шляху – до нових медалей, нових вершин і головної Перемоги нашої України!