Із 1994 року в Україні 18 травня – День скорботи і пам’яті жертв депортації кримських татар, а з 2016 року – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Як відомо, із 18 травня 1944 року приблизно 200 тисяч кримських татар депортували з рідного півострова, а за кілька днів увесь народ був позбавлений батьківщини.

Не оминула доля залишити рідний півострів вже у 2014 році і родину учениці 2-Б класу Саніє Абдувелієвої. Сьогодні дівчинка розповіла про тяжку долю свого народу, ознайомила з культурою та традиціями. Поділилася мріями про те, що зможе відвідувати рідну землю, адже на Кримському півострові залишилися рідні.

Щиро віримо, що скоро дитячі мрії обов’язково здійсняться!

Паралельно у 5-В класі відбулася виховна година, на якій діти теж вшанували пам’ять жертв геноциду кримських татар. Амет Абдувелієв (старший брат згаданої вище Саніє) також розповів історію своєї родини, яка стала жертвою депортації. Учні висловили надію,що завдяки ЗСУ зовсім скоро ми знову побачимо мирний, квітучий Крим,у якому живуть мирні люди.

Долучилися до акції й учні 10-А класу. Провели годину пам’яті «Як виривали з коренем народ». Сьогоднішня зустріч поглибила знання та не залишила байдужими  дитячі серця до трагедії кримських татар.

Аналогічний захід відбувся і в 9-А класі. Учні на виховній годині поповнили свої знання про нелюдський акт депортації, що призвів до незліченних жертв. “Біль кримськотатарського народу – наш спільний біль. Ми ніколи не забудемо і не пробачимо злочини радянського режиму. Мріємо, що історичну справедливість буде відновлено, що Україна буде вільною і киримли будуть повноправно господарювати на своїй історичній території”, – резюмують гімназисти.