Кожному з нас, хоча б раз у житті доводилося зіткнутися з насильством. Воно могло застосовуватися проти нас самих, ми могли бути свідком, або самі ставали тими, хто ображає.

Як пояснити маленькій дитині, що навіть слова можуть бути такими, що ранять людину?..

Одного разу маленька синичка, сидячи на засніженій гілці дерева, запитала в дикого голуба:

— Скільки важить одна сніжинка?

— Не більше, ніж нічого, — відповів він їй.

— Тоді я хочу розповісти тобі дуже цікаву історію, — вела далі синичка. — Одного разу я сиділа на ялиновій гілці, й почався снігопад. Це ще не була віхола, й легкі сніжинки спокійно лягали на дерева. Я нарахувала 7435679 сніжинок, які опустилися на ялинову гілку. І коли остання сніжинка, що, як ти сказав, «важить не більше, ніж нічого», впала на неї — гілка зламалася.

Після цього синичка злетіла, залишивши голуба у глибокій задумі…

Скільки важать наші слова? Часом ті слова, які «не важать» нічого, наші вчинки, які ми робимо, непомітні для нас самих, лягають великою образою й болем на інших. І під таким тягарем може зламатися кожна людина.

Насправді, слова, з якими ми звертаємося одне до одного, важать дуже багато: добрими, лагідними можна підняти людині настрій, зробити її щасливою, а злими і жорстокими — засмутити, образити, принизити і навіть убити. Про це потрібно пам’ятати під час спілкування і конфлікту, щоб не зіпсувати стосунків назавжди.

Сьогодні  поговорити  про насильство та жорстокість, які направлені на одну дитину,- булінг – до учнів 4-А класу завітали заступник начальника Золотоніського ВДВС  ГТУЮ у Черкаській області  Гончаренко Юрій Іванович та головний спеціаліст Золотоніського МРВ ДРАЦС  Марсакова Оксана Борисівна. Вони пояснили дітям, що булінг у перекладі з англійської – хуліганити, грубіянити, визначається, як утиск, цькування, дискримінація. Це тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи дітей до іншої дитини або дітей. Розповіли і про покарання, яке очікує на тих, хто займається булінгом.

Наш клас – це маленька сім’я. Нам всім хочеться, щоб у нашій сім’ї завжди панувало добро, взаємоповага, не було сварок, лихослів’я. А наш клас – це ще й частинка більшої сім’ї – нашої школи. Я переконана, що кожен із нас прагне, щоб  рідна гімназія  стала територією Добра. Тому пам’ятайте правило, яке називають Золотим: «Усе, що хочете аби робили вам люди, те робіть їм і ви».