Майстер-клас від Олексія Дробязка
Реформування сучасної освіти спрямоване на реалізацію10 ключових компетентностей для Нової Української школи. Одна з основних – формування життєвої компетентності, практичне застосування набутих на уроці знань. Ще великий філософ Сенека кілька століть тому наголошував: «Навчаємося не для школи, а для життя!». А нинішні творці Закону про освіту розповідають: у цьому документі закладено мотивацію до якісних змін, у першу чергу це стосується і способу донесення знань до учнів. Один із цікавих способів обрав гімназійний учитель трудового навчання Григорій Миколайович Блажко. На заняття гуртка з художньої обробки дерева він запросив знаного в Золотоноші майстра своєї справи, «володаря золотих рук», гімназійного батька Олексія Дробязка. Його зусиллями набула колоритного вигляду шкільна їдальня, оновлена етномайстерня, у сучасному кабінеті 1-В класу «виросла» справжнісінька окраса-дерево, а на дерев’яних поличках, з любов’ю змайстрованих його руками, зручненько «вмостилися» казкові герої, глобус, мікроскопи та дитячі книги.
Тож ви зрозуміли, що Олексій завітав сьогодні до школи невипадково: він вирішив щедро поділитися зі старшокласниками-юнаками секретами своєї улюбленої справи з художньої обробки деревини –бланшировки, іншими словами, умінням «зістарити» дерево. До речі, це є оригінальним традиційним мистецтвом, яке сягає корінням у сиву давнину, пробуджує у людини радість сприйняття світу, любов до культури, народних традицій. Наш гість цікаво, з гумором розповідав хлопчакам про те, як вередливу «баришню»-деревину перетворити на вишукано «вдягнуту» леді, при цьому додавши їй романтичного образу та віку. Майстер був переконливим: справжній чоловік у своєму будинку має бути не лише господарем, а й уміти вправно вкрутити лампочку, забити цвях, повісити картину, а якщо ще й вирізати до неї рамочку, чи додати у дизайн квартири власні вироби, то ти вже домашній герой. і такому чоловікові не «скласти » ціну навіть у святковому ярмарку( смайл сміється). Це стало справжньою мотивацією для гімназійних юнаків: самоствердитись, самовиразитись, пізнати і творити нове. А ще-залишити рідній школі пам»ятний дарунок. Адже змайстровані вироби стануть окрасою шкільних коридорів.
….І дружно закипіла робота в мікрогрупах. Перший етап – обробка бруса. Таке до снаги навіть новачкам у цій справі —«чайникам», це хаотичне нанесення зарубок, насічок. Як кому заманеться: крути-верти, цюкай, грюкай, швидше-повільніше, під свій настрій, як підказує фантазія, творча уява. Це своєрідний «малюнок», зроблений не за допомогою пензлика, а столярних знарядь праці. Із власної методичної скриньки Олексій Дробязко люб’язно роздавав секрети-прийомчики:як «змусити» в лад запрацювати стамеску та молоток чи то сокиру,як «творити» візерунки, чому потрібно уникати одноманітності. Діма Волченков уподобав для себе хвилеподібні насічки, Андрій Оніщенко , Кобзаренко Стас та Андрій Субботін педантично точно вирізали ямочки , а ось сокирою вправлявся-«грався» веселий Сергій Кобець. І хоча це справа смаків, але Олексій жартома знову підкинув своїм «підмайстрам» підказочку: чим більше імпровізуєш, уявляєш, чим більше підходів, технологій виконання, тим оригінальнішого вигляду набуде виріб після закінчення роботи.
ІІ етап – шліфування, полірування деревини: надаємо охайний вигляд, позбуваємося волосяних стружок, «вдихаємо нове життя», як зазначив Олексій жартома, «наводим красу». Наступний етап роботи – свердління: «імітуємо» шашіль, «поїдаємо» деревину. Відразу на думку мені, як літератору, з’явилася асоціація – жучки дерево смакували. А мовою професіоналів цей процес значиться інакше: надаємо виробу цінний, «дорогий» вигляд, вартісний.
Із захопленням пізнають хлопці народне ремесло і доводять почату справу до кінця. Покривають вироби лаком, фарбами, фантазують, експериментують…
Безперечно, майстер-клас з обробки дерева від Олексія Дробязка – важлива та корисна справа. Вона стимулює культурний розвиток учнів через специфічний вид трудової діяльності, виховує естетичні смаки та розуміння прекрасного, інтерес до художньої обробки деревини. Дякуємо Вам, Олексію, за життєві уроки, за найбільшу радість і задоволення, які учні отримали від занять, що дозволяють відкрити себе, свої задатки, здібності. Невдовзі оригінальні рамки старовини, які творчо обробляли гімназійні «підмайстри», колоритно «впишуться» у дизайн шкільних коридорів. А хлопчаки цю науку пам’ятатимуть надовго: хтось незабаром змайструє для мами чи для когось із рідних рамочку для світлин у стилі бланшировки. А для когось, можливо, таємнича професія столяра стане вирішальною. Хтось у майбутньому обере такі заняття як хобі, для душі, для настрою. Для інших це ремесло стане змогою подарувати радість друзям, близьким. У будь-якому випадку такі уроки набувають практичного спрямування, формують життєву компетентність, виховують творчу особистість, здатну до самореалізації, творчого перетворення, особистості, яка в майбутньому зуміє себе проявити.
Світлана Буряк, заступник директора гімназії
Про це саме йдеться у нашому відеосюжеті, приємного перегляду!
https://youtu.be/2IrloaspBOU
