Для кожного народу своя мова – найкраща. Проте ніхто не заперечить, що наша рідна українська мова за милозвучністю і співучістю – одна з найпріоритетніших.

У День писемності про це нам розповідали молодші школярики з 2-В та 3-В класів. Дітлахи розвеселили присутніх гуморесками, жартами, спонукали до роздумів, відгадування загадок, складання приказок, фразеологізмів. Запальний український гопак символізував крилату  енергійну душу українців. Дитячий спів сколихнув серця гостей свята та батьків, змусив замислитись над потребою плекати мову – генетичний код нації.

Партнерство двох класних керівників Караванської Валентини Володимирівни та Пасенко Олени Миколаївни увінчалося успішним проектом.