Сьогодні у Софійки Кобець день народження. Гімназія дізналася про цю чудову новину з того, що задовго до  приходу іменинниці до школи  у вестибюлі її чекав тато з  синами. Вони по- змовницьки вистежували свою Софійку,  ховаючи букет, адже так хотіли зробити їй сюрприз.

А вона не поспішала: у її день народження спочатку заморосило дрібним дощиком, потім краплі дощу, немов у казці, почали перетворюватися на перші в цьому році лапаті сніжинки…. Дівчина про щось розмірковувала, милувалася осінніми краєвидами, гладила собаку… не поспішала….

У теплому вестибюлі школи на неї чекав сюрприз від тата… Зворушливе вітання, про яке мріє кожна донька, розчулило усіх присутніх на той момент і змусило замислитися: ось так і проявляється любов – несподівано, щиро, зворушливо і без зайвого лементу та пафосу.

Софійко, ми вітаємо тебе, зичимо усіх гараздів у твоєму житті!!! Твій батько подарував сюрприз не лише тобі – ми всі отримали від нього море позитивних емоцій. А дехто – і повчальні  роздуми про те, що для щастя, власне, крім любові, нічого і не потрібно…