Упродовж  життя людина грає ту чи іншу соціальну роль, що відведена їй у суспільстві. За життя людина програє багато ролей і до виконання кожної із них готується сама або її готує суспільство.

У дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ. Без гри дітям жити нудно, нецікаво. Буденність життя може викликати у них захворювання. В грі діти перевіряють свою силу і спритність, у них виникають бажання фантазувати, відкривати таємниці і прагнути чогось прекрасного. Гра стає незамінимим помічником педагога.

В. Сухомлинський писав: “В грі розкривається перед дітьми світ, розкриваються творчі можливості особистості. Без гри немає і  не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості і любові до знань».

Минулий тиждень у учнів 1 класів проходив під гаслом «Світ гри».

Ігри інтелектуальні, групові, настільні, рухливі, комп’ютерні тощо… Всі вони були присутні на уроках, перервах ( нам дуже пощастило мати сусідами учнів 3-В класу, які вільний час проводять разом з нами), позаурочній діяльності. А чи знали ви, що гратися можна навіть під час відвідування театральної вистави? Учні 1-А класу разом з учителем і вихователем Наталею Петрівною переконалися в цьому, відвідавши виставу у БДЮТ «Іменини Гарбуза».

Гра дарує щохвилинну радість, задовольняє актуальні невідкладні потреби, а ще – спрямована в майбутнє, бо під час гри у дітей формуються чи закріплюються властивості, вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних, професійних, творчих функцій у майбутньому. І скрізь, де є гра, панує здоров’я, радість дитячого життя. Саме через це ми самостійно виготовляли іграшки, створювали фрагменти мультфільмів, використавши гру таумотроп, складали з ЛЄГО героїв казок, які складали за допомогою карток Проппа.  Все, що ми робили підтвердило думку про те, що найкраща іграшка та, яка зроблена власними руками.

Гра тільки здається легкою. А насправді вона потребує, щоб дитина яка грається, віддавала грі максимум своєї енергії, розуму, витримки, самостійності. Гра постійно стає напруженою працею і через зусилля веде до задоволення.

Вчитель 1-А класу Березанчук І.М.