
У День міста наша гімназія перетворилася на живу книгу, сторінки якої перегортали разом учні, вчителі й гості. На цих сторінках оживали легенди про річку Золотоношку
, що несла на своїх хвилях золото; давні укріплення Київської Русі, що ще й сьогодні зберігають відлуння пращурів; козацькі пісні та торги, які звучали серцем минулих століть. Усі ці картини з’єдналися в єдину мозаїку – історію маленького, але такого величного міста з великою душею.
Кожна локація була, мов відчинене вікно у час: автентичний спів та танці, поезія сучасних митців, розповіді про велич гімназії, що понад століття є осердям освіти і культури. «Майстерня творчості» стала місцем народження нових ідей, а «Стіна пам’яті» – полотном щирих слів і вдячності. А хвилина мовчання, що об’єднала всіх присутніх, була мов молитва
– тиха, глибока, світла.
Цей день подарував нам відчуття, що ми не лише мешканці Золотоноші, а й продовжувачі її великої історії. Адже місто живе у наших серцях, у нашій пам’яті й у наших справах. Висловлюємо особливу подяку учням 7-А класу та їхній натхненній провідниці Світлані Лучаніновій
. Їхня любов до міста, праця й творчість стали рушійною силою цього дійства. Дякуємо всім педагогам, учням і батькам, які вкладали частинку душі у кожну деталь. Ми щиро вдячні й нашим поважним гостям – Наталі Сьомак, Наталії Строкань, Ларисі Головань та Людмилі Холоділіній. Ваша присутність надала святу ще більшої ваги та теплоти.
Цього дня ми знову переконалися: Золотоноша – це наш дім, наш спільний простір пам’яті й майбутнього. І кожен із нас є золотою ниткою
в його історії, яку ми переплітаємо з любов’ю та вірою у перемогу й світле завтра.