Наш сад святої Перемоги,
Як згадка про страшну війну:
Тут ялівець, неначе воїн,
Стоїть на бойовім посту;
Ряди червоної троянди,
Як символ крові тих людей,
Що були просто українці:
Батьки, діди і сотні замордованих дітей.
Між ними юкк біліють квіти- свічки,
Немов запалені для душ,
Що зараз дивляться із неба
І просять: ,,Тишу не поруш!”
Тут кожен хоче побувати,
Щоб доторкнутись до троянд,
І через ці рослини воїнам сказати:
“Спасибі, любий мій солдат!”
А поряд другокласники розбили грядки:
Нагодувати треба всіх!
Дитячі їхні рученятка
Вже розгорнули насіння міх.
Й садок фруктовий в нас з»явився-
Хрущі вже скоро загудуть.
І наші учні неодмінно
До школи всі гуртом прийдуть.
Наш сад святої Перемоги –
Це згадка про страшну війну.
Її ми не забудемо ніколи,
Тому саджаєм пам’ять вікову!
Автор: Оксана Стець