Це стало вже гарною традицією – на День Вчителя біля класної дошки стають старшокласники. 4 жовтня в гімназії відбувся День Дублера.

На перервах сьогодні по-особливому жваво. Сяйво очей, радісні посмішки, щирі слова привітань та море квітів народжують атмосферу свята, котру неможливо порівняти ні з чим.

Протягом цього дня керували грандіозним механізмом під назвою школа учні. Замінений директор, його заступники, адміністрація і, звісно ж, вчителі. Одні дублери, вчителі, відправилися давати уроки, інші спостерігали за діяльністю своїх колег. Скільки емоцій і захоплення було у вчителів-дублерів після проведених уроків! Хочеться відзначити , що зміні ходу шкільного життя були раді й учні, бо хоч і вивчали вони сьогодні стандартні теми, та піднесені вони були дещо особливо своїми однолітками. Ну а вчителі, розділені на два класи, відправились згадувати свої шкільні роки за партами.

На перервах дублерам не було коли навіть перевести дух. Адже потрібно встигнути відвести свій клас в шкільну їдальню, перевірити чи все готово до уроку, ще раз прочитати конспект, розкласти наочний матеріал. Дзвінок на урок. Проходимо коридорами. Все як завжди. Заглядаємо в клас . Чуємо: «відкрили підручник на сторінці…» Урок йде своїм ходом. Хлопці та дівчата пробують себе в ролі вчителя. Те, що здається часом зовсім простим на уроці, раптом виявляється дуже складною справою. «Ой, мене ці малюки зовсім замучили. Кожен вимагає до себе уваги, кожен безліч питань ставить. І як вчителі з нами витримують?», – ділиться враженнями одна з одинадцятикласниць, провівши урок в початковій школі. Для всіх дублерів – це перший професійний досвід. І дуже хочеться вірити, що колись деякі з них відкриють двері класу і скажуть :«Доброго дня, діти! Я – ваш новий учитель!»

Прес-служба Золотоніської гімназії