Золотоніська гімназія імені Скляренка стала простором особливої зустрічі!

Ми мали честь приймати велику й, без перебільшення, найбільш чисельну команду вчителів початкових класів Золотоніської громади. Для нашого колективу це не просто подія чи підсумкова методична зустріч першого семестру, а знак довіри й визнання, можливість бути не лише господарями, а й ініціаторами змін у форматі професійного спілкування. Нам хотілося відійти від звичних шаблонів, додати живого дихання, емоції, сенсу, показати, що методична спільнота − передусім люди, які відчувають, переживають, шукають і творять.
Саме тому початок зустрічі був нетрадиційним і дуже щирим. Відкрила її наша колежанка Оксана Стець − учителька, блогерка проєкту ОДМ, поетеса, добре знана й улюблена в нашому місті. Її слово звучало впізнавано й тепло: лаконічна презентація поетичних збірочок провела присутніх від болючих сторінок сьогодення України до глибинних національних традицій. У залі легко читалися емоції − натхненні обличчя, зацікавлені погляди, щира сльоза та легка усмішка. Діти цитували рядки, звучали вірші, були запальні таночки, без пафосу, але з відчуттям спільності й внутрішньої сили.
Продовженням цієї живої розмови стала практична частина. Молода педагогиня, учителька початкових класів Дар’я Макаренко, яка працює з випускним четвертим класом, представила сучасні та дієві форми роботи на уроках української мови. Гейміфікація, робота з елементами штучного інтелекту, активні методи навчання − усе це показало, що початкова школа впевнено крокує в ногу з часом, зберігаючи водночас глибину й зміст.
Надалі до роботи долучилася керівниця потужної методичної спільноти громади Таїсія Хименко, об’єднавши виступи колег і створивши простір професійного діалогу. Для нас особливо важливо й приємно, що саме Золотоніська гімназія імені С. Д. Скляренка стала місцем цієї зустрічі, простором довіри, відкритості й нетрадиційного підходу. Ми щиро цінуємо час, проведений разом, і радіємо, що такий формат був тепло сприйнятий педагогами громади. Бо коли методична зустріч залишає після себе не лише нотатки, а й відчуття − значить, усе було недарма.