В мені живе Україна,
Тече по венах в крові:
В лузі червона калина,
В небі летять журавлі,
Верби схилились над ставом,
Рожа за тином цвіте.
Все це є не вистава,
Все це рідне, своє.
Стежка до рідної хати,
Де чорнобривці ростуть,
Поле пшеничне і маки,
Ріки повільно течуть.
“Мрія” злітає у небі,
Маше пілот нам крилом…
Що ще для щастя треба?
Пісню під власним вікном.
Нашу веселу і щиру,
Може, й тужливу колись.
Я у це дуже вірю
Й хочу, щоб мрії збулись.
Стець Оксана