Осінь… Таємнича, чарівна… Вона заколисує нас на золотих колисках. Ніжний шелест листя огортає душу, як Божа любов. Сьогодні небо, переплівшись з веселкою, загусло на сонці і розсипалося льодяниками на радість усім нам.  Золоте листя вкриває задуману землю розкішним пухнастим килимом, у якому ніби загубилися ніжні посмішки. І це золото, дароване щедрою осінню, і день цей, осяяний тисячами щирих посмішок вдячних учнів, належать вам, наші неповторні, любі вчителі! Вам, людям нелегкої, але найпочеснішої, найсвятішої на Землі професії, складаємо сьогодні величаві слова подяки і просимо Всевишнього для всіх вас щасливої і доброї долі.

Учителем не кожен може бути,
Не кожне серце вміє говорить
Учитель лише той, хто вміє чути
Окрилити, навчити і любить.