«Довічною ганьбою цієї країни буде те, що нас розпинали на хресті не за якусь радикальну громадську позицію, а за самі наші бажання мати почуття самоповаги, людської і національної гідності». Ці слова належать українському поетові, перекладачеві, прозаїку, літературознавцю, борцю з радянською тоталітарною системою, совісті української нації Василеві Стусу. Самоповага, порядність і гідність були лейтмотивом його короткого життя.

Сьогодні, 4 вересня, минає 35 років від дня загибелі В. Стуса. Поет жив, творив і загинув, щоб український народ мав те, на що заслуговує – свободу, незалежність, право на рідну мову, історичну пам’ять , самобутню культуру!  Василь Стус  живе серед нас своїми творами, своєю безприкладною стійкістю.

Від сьогодні його погляд буде пронизувати душу кожного, хто перебуває у нашому навчальному закладі. Адже відомий усім громадський діяч, справжній поціновувач прекрасного Віктор Бобровський  презентував гімназії справжній мистецький шедевр – вирізьблений портрет Василя Стуса, який буде прикрашати галерею поетів-класиків, розміщену на третьому поверсі закладу.

Василю, зупинися на хвилинку,

Бо вже твоя розвіялась біда.

Тебе зустріли Леся Українка,

Франко, Шевченко і Сковорода.

Костенко Ліна простягнула руку

Своєму побратиму по борні,

І це всім буде запорука,

Що ти не вмреш ніколи, ні!