В завірюху, ожеледь, морози
Стукають синиці у вікно,
З горобцями ділять на дорозі
Крихту хліба мерзлу і зерно.
Пригощав пташок я з годівниці
І почав нарешті відчувать,
Що для когось крихта — це дрібниця,
А для пташки — жить чи замерзать.
Анатолій Качан
Прийшла зима. Сніг вкрив землю білою ковдрою. Все довкола скували люті морози. Люди щонайшвидше намагаються потрапити до своїх теплих осель. Поспішають…
Чи задумувалися ми – як братам нашим меншим взимку живеться? За своїми повсякденними клопотами люди навіть не помічають труднощів, з якими зустрічаються в зимову пору пернаті друзі. Нелегко живеться взимку синицям. Від голоду і холоду вони потерпають більше, ніж інші птахи. Вчені підрахували, що із 10 синиць до весни доживає лише 1-2, решта гинуть.
Учні 3-Б класу вирішили підтимати пернатих в такий скрутний час і зробити для птахів смачні гостинці на основі желатину. Це свого роду годівничка, яку можна їсти, і вона має ряд переваг. Учням було цікаво, що ж у нас вийде?
Спочатку насипали в ємкість зерно і насіння. Потім додали замочений желатин і добре вимішали. Підготовлену суміш розіклали по формочках, вставили мотузочки і залишили підсихати. Наступного дня – гостинці готові. Ми розвішали їх на гілочки кущів і дерев. З нетерпінням тепер чекаємо до наших еко – годівничок крилатих друзів.
Ми всіх закликаємо! Підгодовуйте птахів кожного дня! Для нас – це прояв милосердя, а для них це можливість вижити! Допоможи їм, і вони стануть тобі у пригоді, сторицею віддячать своєю невтомною працею та піснями.